Українські Національні Новини
Обізнаність громадян єднає країну
Середа, 25 травня 2016 23:54

влажность:

давление:

ветер:

Публікації: Черкаси

Незаконний рибний бізнес на Дніпрі — це як видобуток бурштину на Рівненщині чи вивіз лісу на Закарпатті — В. Лісничук

Незаконний рибний бізнес на Дніпрі — це як видобуток бурштину на Рівненщині чи вивіз лісу на Закарпатті — В. Лісничук

ЧЕРКАСИ. 16 травня. УНН-Центр. Минув майже місяць, як у Черкасах запрацював єдиний в Україні водний патруль. Щодня цей підрозділ патрульної поліції охороняє порядок на прибережній смузі Дніпра в межах міста, в акваторії річки та полює на браконьєрів. Останнє, до речі, було ініційовано самими поліцейськими, адже спочатку це не входило до їхніх повноважень. Одначе вони стали надійною опорою і рибній інспекції, і екологічній службі. Про будні водного патруля і його перші досягнення кореспонденту розповіли начальник патрульної поліції Черкас Вадим Лісничук та його заступник Олександр Кокоба.

- Як багато людей працює саме у водному патрулі? Чим вони відрізняються від інших патрульних?

Водний патруль — це наша 5-та рота, 42 людини: командир роти, заступник командира роти та 4 взводи по 10 осіб. Усі вони проходили навчання, які організовувала Укртрансбезпека, усі володіють навичками керування маломірними судами і мають відповідні посвідчення. За наявності посвідчення будь-хто з них може бути за кермом судна або виконувати інші функції — усі можуть замінити одне одного за потреби. Крім того, усі вміють плавати, обов’язково вміють надавати домедичну допомогу та першу медичну допомогу при утопленні. При цьому це не є їхньою основною роботою, вони не рятувальники. Основна задача патрульних — патрулювання берегової зони (пляжів зокрема), та патрулювання водної зони поблизу Черкас. Відбувається воно разом з рибінспекцією та екологами: задача патрульних — виявити правопорушення, адміністративне чи кримінальне. У першому випадку, якщо правопорушення стосується юрисдикції рибінспекції, то протокол виписують рибінспектори. У другому — викликається слідчо-оперативна група, яка на підставі виявлення даного факту відкриває кримінальне провадження і за його результатами робить певні висновки.

- Чи врятували ваші співробітники когось з потопельників?

Ні, на щастя. Тобто, наші співробітники можуть надати допомогу тим, хто тоне, мають навички і знаряддя для рятування людей на воді. Але, на щастя, поки таких випадків не було. До 9 травня навігація взагалі була закрита. Човни тільки-тільки почали виходити на воду.

- Але у святкові дні черкащани помітили активну роботу поліції на воді. Що це було?

На день Перемоги, 9 травня, була відкрита навігація. Тому з представником Укррічбезпеки були проведені перші рейди превентивної діяльності для водіїв маломірних плавзасобів, щоб нагадти їм про необхідність дотримуватись певних правил поведінки на воді. З нетверезими кермувальниками плавзасобів чинимо так само, як і на дорозі: як і нетверезих водіїв — штрафуємо. Виписується протокол по 130-й статті, перевіряємо на вміст алкоголю в крові, якщо відмовляється проходити перевірку на драгері на місці, то доправляємо на судмедекспертизу. Усе те саме, що й з водіями — по Закону усі потрапляють під ст.130. Водії мають бути тверезі як на дорогах, так і на воді.

- Боротьба з браконьєрами — це теж ваша робота?

Боротьба з браконьєрством не входила в обов’язки патрульної поліції, це було звернення і крик душі місцевих жителів, активістів громадських організацій, особливо “Автомайдану Черкаси”. Бо рибний бізнес в Україні стоїть на одному рівні з бурштиновим, з вивозом лісу, контрабандою і тому подібним. Тепер водний патруль працює за двома графіками: з березня по кінець червня, тобто на період нересту, ми охоплюємо 70 кілометрів берегової зони і всі населені пункти, що прилягають до Дніпра. Від червня до березня — охорона громадського порядку у береговій зоні м. Черкас: плавзасоби, відпочивальники, вогнища, діти, яких батьки під час відпочинку залишили без нагляду. Співпраця з громадськими активістами дала хороші позитивні результати. Ми взяли на себе додаткову відповідальність за операцію “Нерест” і разом з “Автомайданом”, з рибіснпекцією, Укртрансбезпекою та екологами цей рік боролися з наслідками браконьєрства. Громадяни і громадські та державні організації, хоч операція ще не закінчилась, уже дякують нам за цю роботу. Ми цю додаткову місію, взяту на себе, успішно виконали, що не може не тішити.

- Як пройшло “знайомство” з браконьєрами?

Воно сталося буквально у перші дні роботи. У самий перший — виявили браконьєра, що наловив риби на 56 тисяч грн. На другий-третій — такого, що завдав шкоди на 300 тисяч гривень. Рибінспекція не рахує кілограми, вона рахує кількість хвостів: 1 риба — чи на 100 грам ваги, чи на 5 кіло — це один хвіст. Один зловлений лящ приносить збитків державі на певну суму (її вираховує рибінспекція). Під час нересту ця сума може бути подвоєна. Так само, якщо риба виловлена у заповіднику чи заказнику. Відповідно до суми завданих збитків встановлюється і ступінь відповідальності, яка може бути адміністративною, а може вирости до кримінальної. Більше ніж 7 тис. грн завданих збитків — це вже кримінальна відповідальність. Наявність заборонених знарядь лову — теж кримінальна відповідальність.

- Браконьєр, що наловив на 300 тисяч, був у заповіднику?

Ні, його ми затримали поблизу с. Леськи, на березі Дніпра. Основну масу ловимо саме на березі, в авто. Ми патрулюємо прибережну зону, перевіряємо автомобілі, які підозріло розташовані на березі, залишені на ніч. Поверхнева перевірка транспорного засобу, як правило, виявляє наявність риби або заборонених знарядь лову. Він був на УАЗі. Там була плотва, не геть дрібна, але багато. За підрахунками рибінспекції, орієнтовна сума завданих збитків становила саме 300 тис. грн.

-Скільки вже затримано браконьєрів вашими співробітниками?

Статистику ми ще не підбивали, адже й сезон нересту ще не закінчився, тож точних цифр не назвемо. Але майже щодня затримували браконьєрів. В середньому — одного на день. Тобто, були дні, коли затримали трьох, було, що й жодного. Бувають дні, коли ми лише вилучаємо заборонені знаряддя лову. Трапляється, що ми виявляємо самі знаряддя лову, а людини поруч нема: чи то втік, побачивши патруль, чи планує прийти за своїми сітками пізніше тощо. Вилучає рибінспекція. Наша задача — виявити. Решту роботи роблять рибінспектори. 90 % часу вони працюють поруч з нами.

- Чи не хочете ви цю свою місію щодо боротьби з браконьєрством розширити територіально, на інші річки області — Рось, Тясмин, Вільшанку?

Нашу першу пропозицію про розширення меж наших повноважень для боротьби з браконьєрством у департаменті й у міністерстві почули і дали можливість показати себе. Ми показали достойний результат. Про розширення територіальних меж ухвалюємо рішення не ми. Але я впевнений, що міністерство, побачивши результат нашої роботи, мимоволі збільшить їх саме, без нашої ініціативи.

- Вистачить сил і засобів?

У нас на сьогодні один човен всього-навсього. Більшу частину роботи робимо з суходолу. Бо на воді зловити дуже важко. Коли розвантажуються на березі — набагато легше зловити. Але, що стосується човна, то в нас є надія на місцеву владу. Є розуміння облдержадміністрації, яка виділяє певні кошти на МВС для закупівлі ще одного човна і ще одного двигуна, щоб ми ефективніше боролися з браконьєрством, та для охорони громадського порядку у прибережній зоні.

Коментарі